29 липня 2026 року Іран відхилив пропозицію Оману щодо спільного управління Ормузькою протокою. Як повідомило Reuters із посиланням на високопоставленого іранського чиновника, оманський план «не мав жодного шансу на успіх» і передбачав модель контролю, неприйнятну для Тегерана.
Суть оманської ініціативи
План Оману пропонував створити спільну систему управління протокою та запровадити добровільні збори з суден за користування маршрутом. Ініціативу підтримали держави Перської затоки. За словами іранського чиновника, Оман також перебуває під тиском з боку Сполучених Штатів і Саудівської Аравії, які нібито намагаються змусити його прийняти «нереалістичні плани».
Позиція Тегерана: контроль за зонами, а не 50/50
Іран наполягає, що протока має керуватися відповідно до національних зон відповідальності двох країн і без залучення інших держав. Розподіл 50/50, на думку чиновника, не відповідає інтересам Тегерана: весь вхідний маршрут і частина вихідного, за його словами, мають залишатися під іранським контролем, а Оман — відповідати за ділянку у своїй зоні. Водночас іранський чиновник висловив занепокоєння, що південні маршрути через територіальні води Оману можуть становити небезпеку для судноплавства.
Контекст переговорів зі США
Розбіжності щодо протоки розгортаються на тлі дипломатичного процесу між Вашингтоном і Тегераном. У середині червня 2026 року (за даними hromadske; Babel указує 18 червня) США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає 60-денний період для узгодження остаточної мирної угоди. Документ також охоплює розблокування судноплавства й забезпечення Іраном вільного проходу комерційних суден у протоці, зняття морської блокади з боку США, розмороження активів і розробку пакета економічної допомоги для Ірану.
Залишити відповідь