У ніч на 23 липня за київським часом (у середу о 17:30 за східним часом) Збройні сили США розпочали нову серію ударів по військових об’єктах Ірану. Центральне командування США (CENTCOM) завершило вже одинадцятий раунд ударів у межах операції, мета якої — послаблення здатності Ірану загрожувати цивільним морякам і комерційним суднам у регіональних водах.
Ключові дати ескалації
- 5 липня — Збройні сили США завдали масованого удару, уразивши понад 140 цілей в Ірані.
- 8 липня — CENTCOM завдало другої серії авіаударів по південних регіонах Ірану, зокрема по Чабахарі та Буширу.
- 14 липня — Іран ударив ракетами й безпілотниками по Кувейту, Бахрейну та Йорданії.
- 15 липня — США відновили морську блокаду Ірану.
- 17 липня — Іран уперше від початку війни на Близькому Сході в лютому 2026 року ударив по території Сирії; того ж дня американські війська знищили ключові мости в Ірані.
- 20 липня — розпочалася поточна операція зі послаблення іранського військового потенціалу.
- 22 липня — президент США Дональд Трамп пригрозив знищувати мости чи електростанції у відповідь на кожну атаку Ірану в Ормузькій протоці.
Цілі операції та попередження Трампа
Удари спрямовані на іранські військові об’єкти, зокрема в районі Бендер-Аббаса, де розташовані штаб і головна база ВМС Ірану. Безпосереднім поштовхом для операції стали атаки Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) на комерційні судна в Ормузькій протоці, зокрема обстріл контейнеровоза під прапором Кіпру. Після кожної такої атаки Вашингтон обіцяє подальші удари, а нічний раунд 23 липня став черговим підтвердженням цього курсу.
Залишити відповідь