Президент України Володимир Зеленський 14 вересня заявив, що Україна готова припинити удари по російських енергетичних та інших критично важливих обʼєктах інфраструктури, якщо партнери забезпечать реальне і довгострокове бажання Росії не бити по українських енергообʼєктах, критичній інфраструктурі та маршрутах перевезення продовольства. Зеленський наголосив, що Україна очікує від партнерів конкретики щодо цієї пропозиції та попередив, що домовленість не повинна зірватися після російських «виборів».
Що стоїть на кону
За словами президента, щодня мішенями стають українські обʼєкти енергетики, портова інфраструктура, логістика, склади з продовольством і фармацевтикою. Він назвав деескалаційний крок щодо критичної інфраструктури потенційним першим кроком до миру.
Реакція США, Москви та оцінка аналітиків
Того ж дня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито погодилася не завдавати ударів по російській енергетиці і що РФ нібито вчинить так само; також Трамп пояснив зростання світових цін на дизельне пальне переважно війною між Росією та Україною, а не війною США з Іраном. Речник Кремля Дмитро Пєсков напередодні заявив, що РФ вітає заклик Трампа до України утриматися від ударів по дизельній інфраструктурі РФ, але відмовився відповідати, чи готова Росія припинити удари у відповідь. Інститут вивчення війни (ISW) констатує, що російські чиновники не відповіли ні на заяви Трампа, ні на заяви Зеленського, а Financial Times із посиланням на джерела пише, що Путін відмовляється від енергетичного перемирʼя. Зеленський зазначив, що Україна не впевнена, що Росія має бажання дотримуватись будь-якої домовленості.
Залишити відповідь