14 вересня 2026 року директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко під час спільного брифінгу в Києві заявили, що вони та їхні родичі не отримували підозр від генерального прокурора Руслана Кравченка. Кривонос повідомив, що не бачив паперового документа повідомлення про підозру, а заяву Кравченка назвав «незрозумілим інформаційним жанром Telegram-підозри».
Реакція на операцію «Карфаген»
Клименко підтвердив, що члени його родини не отримували підозр, попри поширену заяву про повідомлення підозри близькій особі керівника САП. Він назвав дії Кравченка реакцією на операцію НАБУ та САП «Карфаген», під час якої на «кришуванні» колцентрів викрили посадовця Офісу генпрокурора. У НАБУ додали, що заява Кравченка має «публічний, а не процесуальний характер», і розцінюють її як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
Хронологія навколо Кравченка
Кравченко повідомив, що підписав підозру Кривоносу, звинувативши його у підробленні офіційних документів і фіктивному усиновленні; за даними слідства, у 2008 році Кривонос нібито підкуповував студентів Київського лінгвістичного університету та КНУ імені Т.Г. Шевченка, а у червні 2009 року Голосіївський районний суд Києва розглядав обвинувачення у підкупі голосів. Інша підозра стосується близької до Клименка особи. Того ж дня президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка, а на 15 вересня у Верховній Раді заплановано голосування про звільнення. Кравченко заявив, що виїхав до Парижа для інформування міжнародних партнерів; речниця ПАРЄ Наталі Барджелліні повідомила, що ані він, ані представники його відомства участі в засіданні Парламентської мережі з питань становища дітей в Україні не братимуть.
Залишити відповідь